субота, 26 серпня 2017 р.

Методичні рекомендації щодо викладання основ здоров'я у 2017-2018 н.р.


Методичні рекомендації щодо викладання основ здоровя у 2017/2018 навчальному році

Укладач: А.Поліщук. методист науково-методичного центру виховної роботи та позашкільної освіти ХОІППО



 Одними із головних  завдань навчального предмета «Основи здоров’я» є виховання свідомого ставлення учнів до свого здоров’я та здоров’я інших, розвиток життєвих (соціально-психологічних) та спеціальних навичок, збереження і зміцнення їх фізичного та психічного здоров’я.  За своїм призначенням, змістом і методами навчання він суттєво відмінний від інших предметів. Його особливості визначаються:
-   необхідністю впливати на свідомість і поведінку учнів. Ця теза ґрунтується на визнанні того, що якість життя людини, її здоров’я, безпека і благополуччя найбільше залежать від її поведінки та способу життя;
-   навчально-виховні впливи слід спрямовувати на формування у дітей позитивних цінностей, знань, ставлень, умінь і навичок, які зменшать ризик виникнення поведінкових проблем і підвищать їх особистісний потенціал для гармонійного розвитку та життєвого успіху;
-   для посилення мотивації та ефективності навчання необхідно послідовно впливати на шкільну політику і створювати сприятливе середовище.
          У цьому навчальному році ми працюватимемо за оновленою програмою з основ здоров’я, затвердженою наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 № 804. Програму розроблено на підставі Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти (Постанова Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 р. №1392) з урахуванням Державного стандарту початкової загальної освіти (Постанова Кабінету Міністрів України від 20.04.2011 р. №462) та відповідно до положень «Концепції Нової української школи» (2016 р.). Над оновленням програми (2017 рік) працювали:  Шиян Олена Іллівна - завідуюча кафедрою здоров’я людини Львівського державного університету фізичної культури, доктор наук з державного управління, професор ( голова групи), Боса Тетяна Григорівна – учитель основ здоров’я СЗШ І-ІІІст. №1 смт Крижопіль Вінницької області (модератор), Спірке Олена Андріївна – методист відділу методичного забезпечення оздоровчої функції освіти Донецького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, Шаповал Ольга Іванівна – кандидат педагогічних наук; викладач.
Метою базової загальної середньої освіти є розвиток і соціалізація особистості учнів, формування в них національної самосвідомості, культури, світоглядних орієнтирів, навичок практичного використання досвіду, здобутого за допомогою читання, усвідомлення важливості читання як чинника власного становлення й соціалізації, екологічного мислення й поведінки, творчих здібностей, дослідницьких і життєзабезпечувальних навичок, здатності до саморозвитку й самонавчання в умовах глобальних змін і викликів.
              Провідним засобом реалізації вказаної мети є запровадження компетентнісного підходу в навчальний процес загальноосвітньої школи, на основі ключових компетентностей як результату навчання. 
Для реалізації означеної мети завданням предмету «Основи здоров’я» є формування відповідальності за здоров’я, добробут, безпеку, навколишнє середовище, стабільність у майбутньому та розвиток самозарадності учнів через особисту і культурну ідентифікацію, активну громадянську позицію, підприємливість, усвідомлення цінності життя крізь призму фізичного, психічного, соціального та духовного розвитку.
Роль навчального предмета «Основи здоров’я»  у формуванні  
ключових компетентностей

Ключові компетентності
Компоненти
1
Спілкування державною (і рідною — у разі відмінності) мовами
Уміння:
- усно й письмово висловлювати свою думку, слухати співрозмовника, тлумачити базові концепції щодо забезпечення добробуту, здоров’я та безпеки;
- обговорювати, дискутувати й презентувати своє бачення та спільне рішення
Ставлення:
- ціннісне ставлення до державної і рідної мови, у разі відмінності, як засобу комунікації та складової культури свого народу
Навчальні ресурси:
- проведення роботи в групах, опитування думок, мозковий  штурм,  аналіз ситуацій (використання історій, легенд, притч, казок, науково-популярних текстів)
2
Спілкування іноземними мовами
Уміння:
- спілкуватись іноземною мовою в життєвих ситуаціях, що стосуються здоров’я та безпеки;
-правильно застосовувати іноземні терміни;
- використовувати попередження іноземною мовою про небезпеку;
- розрізняти маркувальні знаки та позначення на пакувальних матеріалах для споживачів на харчових та промислових продуктах іноземного походження
Ставлення:
- шанобливе ставлення до інших мов як засобу комунікації;
 - усвідомлення необхідності володіння іноземними мовами
Навчальні ресурси:
- інтерактивне спілкування;
- робота з іноземними текстами як джерелами інформації;
 - опрацювання термінів з використанням інтернет-ресурсів, словників, глосаріїв;
 - участі в міжнародних проектах (наприклад, Європейська мережа шкіл сприяння здоров’ю)
3
Математична компетентність
Уміння:
-                     застосовувати знання з математики (формули, графічні й статистичні методи, розрахунки,  моделі) для розуміння соціальних явищ, вирішення побутових питань та життєвих ситуацій
Ставлення:
 - усвідомлення цінності математичних знань та способів діяльності у різних соціальних сферах та побуті
Навчальні ресурси:
- соціально-ігрові проекти, моделювання соціальних ситуацій, використання математичних методів на практичних заняттях (здійснюють експрес-оцінку та моніторинг здоров’я, розрахунок калорійності харчового раціону відповідно до енерговитрат організму)
4
Основні компетентності у природничих науках і технологіях
Уміння:
- застосовувати знання з природничих наук (біології людини, бережливого природокористування, методів дослідження природи) для забезпечення добробуту, здоров’я і безпеки;
- установлювати причиново-наслідкові зв’язки між природним та соціальним довкіллям, прогнозувати соціальні наслідки використання сучасних технологій у природному та соціальному середовищі
Ставлення:
- відповідальність за власну діяльність у природі;
- ціннісне ставлення до природозбережувальних та природовідновлюванних технологій;
- екологічно доцільна поведінка
Навчальні ресурси:
- створення еколого-соціальних проектів;
- дослідження залежності стану здоров’я від природних і технологічних чинників (аналіз складу харчових продуктів тощо);
 - моделювання ситуацій впливу природного й техногенного середовища на здоров’я та безпеку людини
5
Інформаційно-цифрова компетентність
Уміння:
- отримувати інформацію з використанням ІКТ щодо добробуту та безпеки;
- безпечно застосувати ІКТ в повсякденному житті;
- аналізувати, порівнювати та критично оцінювати достовірність і надійність джерел даних, інформації та цифровий контент
Ставлення: дотримання етики спілкування в інформаційних мережах, усвідомлення користі та загрози у використанні ІКТ та соціальних мереж
Навчальні ресурси:
- застосування  ІКТ для підготовки презентацій власних проектів;
- створення веб-сторінок і сайтів для комунікації та реалізації проектів щодо добробуту, здоров’я та безпеки; застосування комп’ютерних програм у  дослідженнях, практичних роботах, проектах
6
Уміння вчитися впродовж життя
Уміння:
 - визначати свій стиль і способи індивідуального ефективного навчання;
 - раціонально планувати час;
-здійснювати самооцінювання та самоконтроль
Ставлення:
- виявляє стійку мотивацію та інтерес до учіння;
- усвідомлена потреба у навчанні протягом життя;
 - впевненість в успіху власного навчання як  засобу забезпечення добробуту, збереження здоров’я, безпеки
Навчальні ресурси:розробка індивідуальних освітніх маршрутів, що враховують індивідуальний стиль навчання, передбачають раціональне планування часу, рефлексію й оцінювання результатів
7
Ініціативність і підприємливість
Уміння:
- втілювати ідеї в життя, долати труднощі, діяти в умовах ризиків та непередбачуваних ситуацій;
- досягати мети, вчитися на власних помилках; усвідомлювати власні слабкі та сильні сторони
Ставлення:
 - усвідомлення взаємозв’язку життєвого успіху з усіма складовими здоров’я;
- ставлення до добробуту та безпеки як до ознак підприємливості;
 - демонструє позитивний світогляд у поведінці;
- ціннісне ставлення до власного життєвого досвіду
Навчальні ресурси:
 - проживання змодельованих ситуацій;
- ігри-стратегії, спрямовані на формування здатності брати на себе відповідальність;
- діалоги та рефлексивні вправи;
- вправи на виявлення професійних схильностей
8
Соціальна (А)
та громадянська (Б) компетентності
Уміння (А):
-працювати в команді, відстоювати інтереси особистого, сімейного й суспільного добробуту;
- конструктивно комунікувати в різних середовищах, виявляти толерантність, викликати довіру та виявляти співчуття;
- висловлювати різні погляди;
- долати стрес, розчарування;
-чітко розмежовувати приватну та професійну сферу
Ставлення (А):
- виявляє позитивне ставлення до співпраці, асертивності;
- зацікавлене ставлення до соціоекономічного розвитку та міжкультурної комунікації;
- цінує розмаїття поглядів і поважає себе та інших
Навчальні ресурси:
У груповій роботі, дискусіях, моделювання та розв’язання соціальних ситуацій, тренінги
Уміння (Б)
:
 - реалізовувати громадянські права та свободи, зокрема ті, що стосуються власного добробуту, здоров’я та безпеки в щоденних ситуаціях
Ставлення (Б):
- повага до прав людини;
- громадянська відповідальність за особистий і суспільний добробут;
- демократична культура.
Навчальні ресурси: ситуаційні вправи, проблемні ситуації, проекти, спрямовані на усвідомлення  ідей демократичного громадянства як засади  досягнення добробуту, поваги до прав людини.
9
Обізнаність і самовираження у сфері культури
Уміння:
- здатність зіставляти власні погляди та їх вираження з думкою інших щодо формування добробуту, збереження і зміцнення власного здоров’я та здоров’я тих, хто поруч;
- застосовувати соціально-економічні можливості діяльності у сфері добробуту та здоров’я;
- застосовувати творчі здібності та життєві навички у різних професійних середовищах
Ставлення:
- усвідомлення універсальних цінностей, що сприяють добробуту, забезпеченню здоров’я та безпеки у соціумі;
- ціннісне ставлення до навколишнього світу й до самих себе;
- усвідомлення цінності творчого підходу до творення добробуту;
- споживча та медіакультура
Навчальні ресурси: полілоги, спрямовані на аналіз впливу сім’ї, традицій, суспільних та економічних чинників, культурної спадщини, традицій на ставлення людства до здоров’я, добробуту та безпеки;
порівняння минулих та сучасних культурних традицій.
10
Екологічна грамотність і здорове життя.
Уміння:
- встановлювати причиново-наслідкові зв’язки між станом природного довкілля і здоров’ям, добробутом і  безпекою громади;
- діяти в небезпечних ситуаціях та надавати першу необхідну допомогу;
- визначати взаємозв’язок складників здоровя; дотримуватися правил особистої гігієни, збалансованого харчування і рухової активності;
- аналізувати вплив способу життя на добробут і безпеку (особисту і громадську)
Ставлення:
- ціннісне ставлення   до навколишнього середовища як потенційного джерела здоров’я та добробуту та безпеки людини і спільноти;
- відповідальне ставлення до свого здоров’я та здоров’я інших людей
Навчальні результати:
-ігри-імітації та ігри-вправи, що моделюють життєві ситуації та забезпечують холістичний підхід до формування життєвих навичок та усвідомленого ставлення до власного здоров’я, здоров’я інших та навколишнього середовища
            Такі ключові компетентності, як вміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здорове життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами всіх навчальних предметів  і є метапредметними.  Виокремлення в навчальних програмах таких інтегрованих змістових ліній, як «Екологічна безпека та сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров'я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння з різних предметів у реальних життєвих ситуаціях.
            Змістова лінія «Екологічна безпека та сталий розвиток» (Т-1) націлена на формування в учнів соціальної активності, відповідальності та екологічної свідомості, готовності брати участь у вирішенні питань збереження довкілля й розвитку суспільства, усвідомлення важливості сталого розвитку для майбутніх поколінь. 
             Предмет «Основи здоров’я» орієнтує учнів на відповідальне  ставлення   до навколишнього середовища як потенційного джерела здоров’я, добробуту та безпеки людини і спільноти; сприяє розвитку екологічно доцільного мислення і поведінки як складової формування здорового способу життя; навчає учнів встановлювати причиново-наслідкові зв’язки між станом природного довкілля і здоров’ям, добробутом та безпекою громади; поглиблює розуміння міжнародного екологічного права, екологічного законодавства України, інформаційного суспільства та сталого розвитку.
    Реалізація змістової лінії «Громадянська відповідальність» (Т–2) сприятиме формуванню відповідального члена громади і суспільства, що розуміє принципи і механізми функціонування суспільства. Предмет «Основи здоров’я» формує громадянську відповідальність за особистий  і суспільний добробут, здоров’я і безпеку; повагу до прав людини; сприяє усвідомлення  ідей демократичного громадянства як засади  досягнення добробуту, поваги до прав людини, розвиває уміння реалізовувати громадянські права та свободи. Зміст курсу «Основи здоров’я» дозволяє найбільш повно реалізувати в навчально-виховному процесі концептуальні засади громадянськості при вивченні всіх чотирьох розділів програми предмету: «Здоров’я людини», «Психічна і духовна складові здоров’я», «Фізична складова здоров’я», «Соціальна складова здоров’я». Якщо в перших трьох розділах подано окремі елементи громадянськості, то саме зміст розділу «Соціальна складова здоров’я» особливо сприяє формуванню ідей демократії і дотримання прав людини.
             Вивчення тематики, що належить до змістової лінії «Здоров’я і безпека» (Т–3)  є базовим завданням предмету «Основи здоров’я» і дозволяє сформувати учня як духовно, емоційно, соціально і фізично повноцінного члена суспільства, який здатний дотримуватися здорового способу життя і формувати безпечне життєве середовище. Оскільки при викладанні предмета «Основи здоров’я» ця наскрізна тема є провідною вона розкривається на всіх уроках в 5-9 класах.            
Змістова лінія «Підприємливість і фінансова грамотність» (Т–4) націлена на розвиток лідерських ініціатив, здатність успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі, забезпечення кращого розуміння молодим поколінням українців практичних аспектів фінансових питань (здійснення заощаджень, інвестування, запозичення, страхування, кредитування тощо). Предмет «Основи здоров’я» має значний потенціал для формування такої ключової компетентності розвитку особистості, як підприємливість, орієнтує учнів на усвідомлення взаємозв’язку життєвого успіху з усіма складовими здоров’я; ставлення до збереження  і зміцнення здоров’я як до ознаки підприємливості. Обов’язковими та вкрай корисними для формування підприємливої компетентності є виконання практичних робіт у вигляді проектів, зокрема таких як «Проект самовиховання» та «Дослідження ринку праці за матеріалами засобів масової інформації».
Таким чином, інтегрований предмет «Основи здоров’я» передбачає розвиток  не лише здоров’язбережувальної компетентності шляхом набуття учнями навичок збереження, зміцнення та відповідального ставлення до особистого здоров'я та здоров’я тих, хто поруч, але й усіх ключових компетентностей, які мають бути сформовані через освіту згідно з Рекомендаціями Європарламенту та Ради ЄС.
           Мета інтегрованого предмета: формування в учнів відповідальності за здоров’я, добробут, безпеку, навколишнє середовище та стабільність у майбутньому, оволодіння основами здорового способу життя,  життєвими навичками, розвиток самозарадності, активної громадянської позиції, підприємливості.
Завдання предмета «Основи здоров’я»: 
o          формування в учнів мотивації дбайливого ставлення до життя і здоров’я;
o          формування у школярів стійких переконань щодо пріоритету здоров’я як основної умови реалізації фізичного, психічного, соціального та духовного потенціалу людини з урахуванням її індивідуальних особливостей;
o          виховання у підлітків бережливого, дбайливого та усвідомленого ставлення до власного здоров’я як однієї з найвищих людських цінностей, потреби самопізнання та всебічного самовдосконалення;
o          розвиток активної громадянської позиції учнів,  спрямованої на збереження життя і зміцнення здоров’я згідно з основними принципами та закономірностями життєдіяльності людини в природному та соціальному середовищах;
o          формування в учнів сталої мотиваційної установки на здоровий спосіб життя як провідної умови збереження і зміцнення здоров’я;
o          підготовка учнів до збереження життя і зміцнення всіх складових здоров’я згідно з основними принципами, шляхами й методами;
o          навчання учнів методам самозахисту в умовах загрози для життя;
o          навчання учнів методам самооцінки і контролю стану і рівня здоров’я протягом усіх років навчання;
o          розвиток життєвих навичок учнів, спрямованих на заохочення вести здоровий спосіб життя.
Конкретним результатом навчання визначено розвиток здоров’язбережувальних компетенцій учнів, поглиблення життєвих навичок (зокрема прийняття рішень, розв’язання проблем, творчого та критичного мислення, спілкування, самооцінки та почуття гідності, протистояння негативному психологічному впливові, керування емоціями, а також розвиток співчуття і відчуття себе як громадянина), усвідомлення учнями необхідності відповідати за життя, здоров’я, безпеку та добробут своє та оточуючих.
Зміст навчального матеріалу у програмі складається з двох частин: понятійного і діяльнісного, який включає вправи для відпрацювання ключових умінь і навичок щодо збереження життя і зміцнення здоров’я.
Виконання зазначених вправ є обов’язковим елементом навчальних занять відповідної тематики.
Програму побудовано за концентричним принципом. Основні розділи є наскрізними для всієї основної школи. У кожному класі зміст, обсяг і послідовність пропонованої учням інформації, організація її засвоєння змінюються відповідно до зростаючих пізнавальних і психологічних особливостей учнів.
За умови дотримання державних вимог до результатів навчання послідовність і кількість годин на ці складові в підручниках і календарних планах можуть змінюватися відповідно до авторського викладу, робочого плану школи, необхідності своєчасного реагування на конкретні умови, у яких відбувається навчально-виховний процес (наближення епідемій, стихійне лихо, інфекційні хвороби тощо).
Особливість методики проведення уроків з основ здоров’я полягає в тому, що оволодіння сприятливими для здоров’я й розвитку особистості життєвими навичками потребує багаторазового вправляння, насамперед у процесі групової взаємодії.
Запорукою формування здорової особистості учня є взаєморозуміння, взаємоповага, толерантність, творче співробітництво всіх учасників навчального процесу. Увага вчителя має бути зосереджена на проведенні занять з використанням методів навчання, що ґрунтуються на активній участі всіх учнів: роботі в групах, обговоренні, мозкових штурмах, розробці концептуальних карт, рольових іграх, дискусіях, творчих проектах, інтерв’ю, аналізі життєвих ситуацій, екскурсіях, моделюванні розв’язання проблеми тощо.
Особливу увагу необхідно надати позитивній мотивації учнів не лише на вибір здорового способу життя, а й активну, щоденну й поступальну їх дію за правилами й вимогами збереження життя й зміцнення здоров’я.
Успішна реалізація програми інтегрованого предмета «Основи здоров’я» можлива лише на засадах активної співпраці, партнерства всіх учасників навчально-виховного процесу (учнів, педагогів, сім’ї та громади), що передбачає й уможливлює:
1) особистісно-орієнтоване навчання;
2) збагачення змісту інтегрованого предмета емоційним, особистісно-значимим матеріалом;
3) використання інтерактивних методів навчання;
4) стимулювання позитивних інтелектуальних почуттів учнів, послідовну диференціацію та індивідуалізацію вивчення цього предмета;
5) роботу учнів з різними джерелами інформації, різними видами і типами ресурсних матеріалів;
6) відпрацювання практичних дій при вивченні кожної теми;
7) створення умов для активного діалогу між учасниками-партнерами навчально-виховного процесу (учнів, учителів, членів сім’ї, громади) та вільного вибору учнями навчальних завдань і способів поведінки;
8) залучення учнів до самооцінки різних видів своєї діяльності, у тому числі й розвитку життєвих навичок;
9) багатоваріантність форм та видів діяльності учнів;
10) залучення до активної співпраці сім’ї та громади.
Об’єктом оцінювання навчальних досягнень учнів з основ здоров’я є знання, вміння та навички, емоційно-ціннісне ставлення до навколишньої дійсності, правила поведінки учнів у життєвих ситуаціях.
Позитивно оцінюється кожний крок учня, спрямований на:
1) уміння використовувати здобуті знання для зміцнення здоров’я та реалізації здорового способу життя, підвищення рівня знань про здоров’я і безпеку життєдіяльності;
2) набуття життєвих навичок, що сприяють розвитку та взаємозв’язку усіх складових здоров’я (фізичної, соціальної, психічної і духовної);
3) позитивне ставлення до здорового способу життя.
Варіативна складова
Варіативною складовою кожного з Типових навчальних планів передбачено години, які можна використовувати за вибором загальноосвітнього навчального закладу з урахуванням особливостей навчального закладу та індивідуальних освітніх потреб учня, а саме: на посилення предметів інваріантної складової; на вивчення додаткових курсів; на проведення індивідуальних та групових занять.               
Кількість годин на вивчення предмета може бути збільшена за рахунок варіатив­ної частини навчального плану. У такому разі вчитель використовує чинну програму, збільшуючи кількість годин на вивчення окремих тем  програми.  Додані навчальні години доцільно використовувати на виконання  практичних робіт.
Рекомендуємо за рахунок годин варіативної складової запроваджувати факультативи з формування здорового способу життя та профілактики ВІЛ-інфекції/СНІДу, насамперед у 10 – 11-х  класах, забезпечуючи таким чином неперервність і наступність шкільної превентивної освіти і виконання завдань Загальнодержавної програми забезпечення профілактики ВІЛ-інфекції, лікування, догляду та підтримки ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД.
Перелік навчальних програм з основ здоров’я,   рекомендованих МОН України, для реалізації варіативного складника навчальних планів у 2017/2018 навчальному році
Авторські  права  на  тексти  навчальних  програм  належать Міністерству  освіти і  науки України та авторам програм.
Тексти навчальних програм ви можете знайти у виданнях і за посиланнями, зазначеними в переліку.
з/п
Назва програми, автор
Тип
програми
Клас
Обсяг
(години)
Реквізити
документа про схвалення МОН України
Джерело
1.
Дорослішай на здоров’я
Лещук Н.О., Савич Ж.В. , Голоцван А.О.
Факуль-
тативний курс
9-11
34
Лист
МОН України від 20.07.2012
1/11-12028
Режим
2.
Профілактична протинаркотична        та
протиалкогольна виховна   програма   для учнів  1-11  класів,  їхніх батьків     і працівників педагогічних колективів ЗНЗ І-ІІІ ступенів
Вієвський А.М. та ін.
Комплексна
програма
1-11

Лист
ІІТЗО
від 27.05.2014
14.1/12-Г-750
Всеукраїнська
Наркологічна
Асоціація
3.
Дружина  юних  пожеж-
них            рятувальників
Мороз В.В.
Навчальна
програма гуртка
6-7

Лист
ІІТЗО
від 06.12.2012
14.1/12-Г-385
НМЦ відділу
освіти Васильківської міської ради
4.
Основи  безпеки  життє- діяльності на морі
Бабенко С.К.,
Почка Г.П., Себова Л.Г.,
Семушкін Г.І.
Курс
за вибором
8-9

Лист
ІІТЗО
від 19.04.2013
14.1/12-Г-134
Одеський
ООІУВ
5.
Основи повноцінного харчування людини Бондаренко Л. Д.
Курс
за вибором для допро-
фільної підготовки
учнів 8(9)
8-9

Лист
ІІТЗО
від 23.06.2014
14.1/12-Г-955
КВНЗ КОР
«Академія неперервної
освіти»
6.
Усвідомлене  та відповідальне батьківство
Укладачі:
Аніна О.В., Білецька В.В., Волос О.В. та ін.;
за заг. ред.
А.М. Старєвої
Курс
за вибором» для
9(10) класів
ЗНЗ
9(10)

Лист
ІІТЗО
від 04.07.2014
14.1/12-Г- 1100
Миколаївський
ОІППО
7.
Профілактика ВІЛ-
інфекції і пропаганда здорового способу життя на засадах розвитку життєвих навичок
Топор І.М.,
Полещук Л.В.
Факуль-
тативний курс
11

Лист
ІІТЗО
від 24.05.2013
14.1/12-Г-182
Одеський
ОІУВ
8.
Формування здорового
способу        життя       та профілактика ВІЛ/СНІДу («Захисти себе від ВІЛ»)
Воронцова Т.В.,
Оржеховська В.М., Пономаренко В.С.
Програма
навчального курсу для учнівської молоді старшого підліткового та юнацького віку


Лист
ІІТЗО
від 26.06.2015
14.1/12-Г-741
Алатон
9.
Як      навчитися легко вчитися
Чепурний Г.А.,
Заячук О.В., Слушний О.М.
Навчальна
програма інтелектуальн
ого розвитку (курс за
вибором) для основної та
старшої школи


Лист
ІІТЗО
від 26.06.2015
14.1/12-Г-742
Мандрівець
10.
Я–моє здоров'я–моє життя
Лещук Н.О.
Навчальна
програма факульта-
тивного курсу
5-6
36
Лист
МОН України від 20.07.2012
1/11-12028
Наш час
11.
Життя на роздоріжжі. Твій вибір
Новикова Н.І.,
Олійник В.М., Озерний В.М.
Навчальна
програма факульта- тивного курсу
10-
11

Лист
ІМЗО
від 01.12.2015 2.1/12-Г-96
ГО «Молодь
на роздоріжжі»
12.
7 кроків назустріч Ірина Скорбун, Тетяна Слободян, Тигран Епоян
Програма для
педпраців- ників ЗНЗ І-
ІІІ ступенів і батьків

21
Лист
ІМЗО
від 25.12.2015 2.1/12-Г-134
Благодійний
Фонд
«Здоров’я жінки і
планування
сім’ї»
13.
Морально-ціннісні
аспекти формування навичок здорового способу життя у старших підлітків Савченко Р.О., Соляник О.В. Симоненко Т.Д., Тінякова А.В.
Навчальна
програма факульта- тивного курсу
9

Лист
ІМЗО
від 23.05.2016 2.1/12-Г-227
ГО
«Батьківський Захист»
14.
Юний рятувальник
Сагайдак Л.Д. та ін.
Навчальна
програма гуртка

72
Лист
ІМЗО
від 03.08.2016 2.1/12-Г-606
Тернопільське
обласне відділення ВГР "Школа безпеки"
 І ще одна особливість викладання основ здоров’я у цьому навчальному році: ми маємо у навчальний предмет, після підготовки фахівців, інтегрувати курс «вчимося жити разом»
                  Інтеграція курсу «Вчимося жити разом» в основи здоровя
            Наказом Міністерства освіти і науки України від 21.04.2017 № 624  затверджено  план заходів щодо реалізації проекту «Вчимося жити разом», який впроваджується в навчальних закладах України за ініціативи та підтримки Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні.
Мета проекту «Вчимося жити разом» - розвиток життєвих навичок (психосоціальних компетентностей), які сприяють соціальній злагодженості, полегшенню адаптації до нових життєвих обставин, відновленню психологічної рівноваги, розбудові здорових стосунків тощо.
Проект «Вчимося жити разом» має повне ресурсне забезпечення http://autta.org.ua/ua/resources/learning-to-live-together/, а також статистично доведену ефективність впливу на знання, ставлення, уміння та поведінкові практики учнів 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів. Детальніше з результатами оцінки ефективності проекту за 42 індикаторами можна ознайомитися за посиланнями http://autta.org.ua/ua/Advocacy/
В процесі впровадження проекту «Вчимося жити разом» у 25 регіонах України планується наступне:
 удосконалення навчально-методичних матеріалів для вчителів та учнів; розробка і впровадження інноваційних он-лайн курсів для масової підготовки вчителів з методики викладання курсів на засадах компетентнісного підходу; підготовка фахівців початкової, основної та старшої школи для обласних інституцій післядипломної педагогічної освіти;
- моніторинг процесу впровадження та оцінка впливу проекту на знання, цінності, ставлення, уміння, поведінку учнів.
Проведення уроків-тренінгів за цією програмою здійснюється в рамках навчальної програми предмету «Основи здоров’я» для 5–9 класів, затвердженої Міністерством освіти і науки України, а також у рамках виховних годин для 10 класу.  Тренінговий курс для дітей  дошкільних закладів освіти передбачає інтеграцію восьми  занять  в уже існуючі програми для середньої та старшої групи, 26 уроків – у предмети початкової школи, 34 уроки – основної школи.  4 уроки, спрямованих на розвиток життєвих навичок, сприятливих для формування миролюбності, - старшої школи. Можливі також альтернативні способи впровадження даного курсу: факультатив, курс за вибором, виховні години.
Наказом Департаменту освіти та науки Хмельницької обласної державної адміністрації від 25.05. 2017 року  № 261-од затверджено план заходів щодо реалізації проекту «Вчимося жити разом» у загальноосвітніх закладах Хмельницької області.


Немає коментарів:

Дописати коментар